Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Богданочка: Це не вірш - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 04.03.2016 - 00:22
Цікавий стан. Я б сказав безумний. Нагадує ходіння по канату, коли втрачаєш рівновагу і починають незрозумілі рухи, хапання за повітря, хаотична самозбережуюча поведінка. Але для виходу з цієї неприємної ситуації не потрібно тисячу рухів - достатньо одного але правильного. І що саме прикро, що його не важко зробити і тим більше, що людина знає куди рухатись. Просто потрібно взяти себе в рухи і зрозуміти, що нічого страшного в цій ситуації немає просто потрібно присісти і нахилитись вправо (наприклад). Так і у житті ЛГ. Так, ситуації різні, але методи однакові
Олексій Благослов, 31.03.2015 - 20:23
НЕ вірші пишуть НЕ поети-Письменники чи драматурги. А вірші-то не завжди сонети. У віршах,як в житті,є і біль і туга. Наталя Данилюк, 30.03.2015 - 11:22
Розумію, Серденько... В селі клопотів вистачає. Та ще й коли на руках мала дитина... Я після народження своїх дітей могла місяцями не писати, втомлювалася страшенно і почувалася, як вичавлений лимон. Натхнення, ніби кудись втікало. А ще й коли державна робота приходить на зміну декрету, то це ще більші клопоти... Але все це здолається. Малеча підросте і стане легше. А спілкування з колегами по перу додасть наснаги і впевненості у правильності обраного творчого шляху.
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко, за підтримку. Добре коли є хтось, хто зрозуміє і розрадить. Це дуже важливо для мене. Розумію, якби важко нам не було, а ми в першу чергу жінки, маємо дбати про чоловіка, дітей, про сімейне вогнище. Мусимо з цим змиритися. Але і про свої бажання не варто забувати. Найважче - навчитися поєднувати одне з другим. У тебе це виходить. Ти дружина, мама для трьох діток і талановита поетеса. Це прекрасно!!!
Наталя Боднарук, 29.03.2015 - 23:32
Наше життя складається із сумнівів. Дуже доречний вірш Богданочко.
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за розуміння, Наталю
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Рада, що сподобався.
Наталя Данилюк, 29.03.2015 - 13:36
Що за сумніви такі? За час твого перебування на сайті ти неабияк виросла. Отже, шлях обраний вірно. Залишається творити і вдосконалюватись. Впевнена, у тебе все вийде, бо потенціал ще той!
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! І потенціал є, і бажання писати є, і Муза на плечі сидить... але як важко знайти час. Іноді я щиро жалію, що не живу у місті. Там люди можуть більше приділити часу своїм захопленням. Мрію, щоб в четвер ішов дощ , та ще хай і з снігом, щоб я змогла поїхати туди, де ти мене запрошувала, Наталочко
Ірина Лівобережна, 28.03.2015 - 21:49
Що змінити? Усміхнутись!Неприємності забути! Полетіти у висОти І до неба доторкнутись!!! Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вже усміхнулась! І навіть сонечко яскравіше засяяло! Щиро дякую за обнадійливий відгук і такі гарні квіти!
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо чесно, я гадала, що цей "не вірш" не сподобається людям. Але помилилася. Бачу, що деякі автори, як Ви наприклад, Олечко, впізнгали в ньому частинку своїх переживань...Хай тривожні роздуми ніколи нас не доводять до апатії. За все добре! Дякую Вам!
гостя, 28.03.2015 - 16:00
так це була піцца?!! а я думала-кусочок сиру і справді-нам є ще куди вдосконалюватись!
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Піца... сир... хто його знає? Головне - смачно!!! А вдосконалюватись завжди приємно. Особливо в поезії
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тільки так, пане Олексо! Може наступний вірш буде хоч трішки досконалий, прикладу максимум зусиль. Для Вас, і для самої себе!
гостя, 28.03.2015 - 13:10
Не повзу, але не лечу.Маю все. Але що я маю?.. ...чудово!..насправді,це щось нове у твоїй творчості,Богданочко...значить...щось змінювати можна завжди...і-змінюватись...і-щось нове отримувати! Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Напевне... Це ж не вірш... і не розповідь... і не крик, і не шепіт... Щось нове для мене самої. Але сумне. Треба більше позитиву і змін на краще. Дякую за розуміння, Наталочко Піца була дуже смачною, як і тортик і мартіні! Ілея, 28.03.2015 - 09:51
На мій погляд у Вашоі ЛГ дуже занижена самооцінка і нема впевненості...з віршів видно,що у Вас багато мудрості,щирості,душевоі теплоти...просто зберіть всі своі скарби докупи і беріться за будь-яку справу,все у Вас вийде,бо всі сили Всесвіту допомагать впертим і цілеспрямованим,головне почати і бути впевненим у своіх силах
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прекрасні поради для моєї ЛГ, Ілея Дякую Вам. Багато залежить від нас самих, я знаю... Та от з цілеспрямованістю у моєї ЛГ поганенько... , як і з впевненістю. Але ще не пізно змінюватися. Сподіваюсь, багато хорошого попереду Пригощаю Вас
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Голова іде обертом. Чекаю сонечка на подвір'ї і в душі Дякую Вам...
Serg_maestro, 28.03.2015 - 09:33
Напевно, кожна людина переживає такі почуття свого часу. В цьому є сенс. Або як ще знайти себе, коли не шукати? Ви на вірному шляху. Все буде добре!
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам. Дуже розумний, змістовний відгук. Напевне, усе життя наше - суцільний пошук...
|
|
|