Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Чи варто? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 09.04.2015 - 15:11
Неймовірно проникливо і емоційно. Вмієте торкатись душі і серця читача Левчишин Віктор, 31.03.2015 - 19:00
Не варто. Особливо хапати мотузку, бо її використовують, як правило, самогубці.
stawitscky, 31.03.2015 - 18:53
Чомусь, читаючи Ваш вірш, Наталю,згадалися слова відомої революціонерки:"Говори, что знаешь, делай, что обязан - и будь что будет!"vlarin, 31.03.2015 - 16:35
Мої знайомі колись під час чергового з'ясування стосунків викинули телевізор. А віолончель не пролізла. Ну, то пусте, пройдене. Гарні у Вас рядочки. Мені сподобалось. Беру собі в архів.
Любов Ігнатова, 31.03.2015 - 15:58
у кожного з нас є своє звалище мертвих надій.... і як не боляче, але нас туди щось тягне повернутися... хоча б разочок... вражаючий твір, Наталю! Циганова Наталія, 31.03.2015 - 14:20
...это всё,как вспышки на солнце - ослепляет лишь по началу... за самую душу... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як влучно сказано! Щиро Вам дякую, Наталочко!
Н-А-Д-І-Я, 31.03.2015 - 14:18
Я думаю, що варто згадувати минуле, яке б воно не було.. Це відрізок життєвого шляху.. Від нього нікуди не втечеш, поки будеш у здравому розумі... Гарно пишете, Наталочко! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І то правда! Щиро дякую, Надієчко!
Богданочка, 31.03.2015 - 14:17
Наталочко, я не можу достименно знати про що чи про кого ти писала, але твій вірш болюче відгукнувся у моїй душі. Згадалася і своя " перепріла мотузка",і фантомні болі,і звалище мертвих надій. Чомусь мені хочеться вигукнути: " Не варто!..." Такі роздуми часто бентежать людей...Надзвичайно гарний, глибокий, душевний вірш Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Сонечко! У кожного в житті бувають складні моменти, коли доводиться робити важкий вибір: відпустити все і почати з чистого аркуша чи спробувати вкотре врятувати ситуацію... Але життя - мудрий вчитель і воно все розставить на свої місця. Ще раз дякую, моя люба землячко!
ptaha, 31.03.2015 - 14:12
розтанувши разом зі снігом,збирайся з туманом увись, до сонця, де плавиться лихо і серце пришвидшує хід... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудовий експромт, життєствердний! Дякую, Пташечко!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Краще гірка правда... Дякую Вам! Приємно, що завітали!
|
|
|