Весна для квітня – справжня господиня:
Її так любить місяць-красовик,
І перших півників пелюстка синя
В горідчику пробуджує квітник.
А у лісах ряхтять пелюстя шати:
Поміж берез буяє первоквіт,
І котики верба вдяга на Свято –
І Господа вітає вкотре світ.
Благая вість надходить до господи,
Пташина, й та, гніздечко не зів’є,
Лише лелека міряє городи,
Та десь в лісах зозуленька кує.
Зозулі квітень дарить копійчину –
Лічи, пташино, добру сотню літ…
Він близ дерев собі лікує спину,
Як перший грім віта зелений світ
Весна ж в господі новий лад наводить:
Мете, пере і маже цілий день
Паски пече до Світлої Нагоди
Та писанкам виспівує пісень...
А квітень вдовам всім городи оре,
Допомага і сиротам , й старим
І відганя зими холодне горе –
І сонечко всміхається над ним.