Ще сьогодення не пройшло,
Ще Бог приймає душі,
Ще б’ється неймовірне зло –
Боятися ще мушу.
Як надокучила війна,
Так хочеться любові
І тихого без «Градів» дня,
І без людської крові.
Щоб над дібровою пташки
Ще до зорі співали,
Та довгі, довгі нам роки
Зозулі рахували.
Щоби не тільки люд гуртом,
А й браві олігархи,
Чиновний набрід загалом
Війни тягнули лямку.
Як дошкуляє ця війна,
Так хочеться любові.
Я вірю, що прийде весна
Все ж без людської крові.