Йде юнак після роботи, хутко поспішає.
Бачить, дід сидить і плаче, сльози утирає.
”То чого ж, старий ти плачеш, хто тебе чіпає?
Може жіночка не любить, б’є і ображає?”
Вгамувався дід і каже: ”Все в житті я маю,
Вдома жінка двадцять рочків, горя я не знаю.
Вже дорослі в мене діти, гроші є, робота,
Є інтим і є кохання, щастя і турбота.”
То юнак не розуміє: ”І гаразд, і гідно!?
Все у діда є для щастя, що в житті потрібно!?
Що ж старий тебе бентежить, що так переймає?”
”Я, синок, забув адресу де я проживаю”
Маша Сладкова
Маріуполь, квітень 2015
