Сміливці сонно пригортають
В запалі битви зламані мечі.
Живі сумних пісень горлають,
Та матері ридають уночі.
А поле бою не стрекоче
У темряву сховались кажани.
Рясним дощем умитись хоче
Від хмар зажерливої сарани.
На обрії палають ватри
Провісники кривавої біди.
В безпеку вірити неварто,
Вже смерть шука тепліючі сліди.
Сміливцям клопоти байдужі,
Вони звитяжні слухають пісні.
Тіла смердять полеглих, друже,
Прадавні духи кличуть до борні.
Сергій Мат