В гвоздику якось закохався тюльпан,
Вона ж полюбила нарциса,
А тому подобався лише він сам,
З презирством дивився на інших.
У смутку голівку тюльпан нахиляв,
Гвоздика страждала без щастя,
Тільки нарцис,запишавшись співав,
Що він серед квітів найкращий.
Часто буває таке й між людьми:
Хто любить тебе - ти не хочеш,
Кого ж кохаєш всім серцем своїм,
Той ставиться байдуже,мовчки.
Як кажуть,він ціну собі не складе,
Бачити це неприємно.
Нехай же у квітів та у людей
Буде кохання взаємним.
