Набившись до Христа в солдати
Тепер ось мушу "воювати",
Побачивши, як дехто з нас,
Перехреститись негаразд…
Католик фейса осіняє,
Неначе муху відганяє;
А православний маладєц
Несе персти аж до яєць;
А атеїсти і сектанти
Завзято сиплять скрізь цитати
Фальшивоістинних богів
І мають всіх за ворогів…
А вірно той знамення робить,
Хто лиш від лоба до утроби
Несе відкриту п'ятірню –
П'ять ран Христових від вогню,
Що мав нас за гріхи спалити,
Як грішників несамовитих,
Та замість нас, Бог тим вогнем,
Припік Себе на хрест живцем…
А потім осіняє плечі,
Але не так як до Предтечі
Робив все вибраний народ,
Ходивши вліво від правот,
Тому століттями блудили
І від Христа не охрестились,
Були розсіяні у світ,
Як і казав Старий Завіт…
Отож, хрестіться, бо відомо,
Що Сам Господь дав настанову –
Для того щоб тобі спастись –
У Мене віруй і хрестись…
Бо вдруге Бог зійде на хмарах,
Не як якийсь ведичний рама,
Чи ще якийсь міфічний лох,
А істинний Трикутник-Бог –
Конструкція із найміцніших,
Що нам відомі з фіздосліджень,
Де Бога-Сина іпостась
Є також як один із нас…
Та не про це я мав сказати
Коли почав тут "воювати"
І перейшов на есхатол
Вже як аматор-богослов…
Хотів я лиш скелетну схему
Подати тут про хрест-дилему –
Предмет спасіння і ганьби
Для внутрішньої боротьби,
Знамено смерті й воскресіння –
На вибір вільного створіння…
Кому це здасться поверховим –
Шукайте справжніх богословів,
Що не із лекторів радянських
І не євангельсько-сектантських,
Що віру возвели в екстаз
І брязкають як мідний таз…
Та й справжні пишуть про це саме
Зарозумілими словами…
Тому хрестіться хто як вміє,
Але хай кожний лиш зуміє
Опертися очима в землю,
Допомогти піднестись серцю
Над марнотою до небес
І там продовжити свій квест…