Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дантес: Синдром нераскаянного Иуды - ВІРШ

logo
Дантес: Синдром нераскаянного Иуды - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Синдром нераскаянного Иуды

Что знаем мы об Иуде, как человеке? Хорошим он был или плохим? Спроси первого встречного, и тот, если он не откровенный сатанист или воинствующий атеист, скажет: плохим, конечно. 
- Почему?  – Так ведь Христа продал.

Для большинства из нас Иуда – подлец в силу одного-единственного своего поступка – христопродавства.

Но падший апостол изменил Христу только «под занавес» своей жизни.  Встреть его кто-нибудь из нынешних обвинителей хотя бы за месяц до той роковой ночи с четверга на пятницу, Иуда, скорее всего, избежал бы такой категоричной оценки. В самом деле, он был одним из двенадцати избранных самим Иисусом апостолов, как и все ученики, безропотно переносил тяготы и лишения походной жизни, внимал наставлениям Учителя и сам  учил и исцелял. За три года совместного служения ни у братьев-апостолов,  ни  у самого Иисуса  не было претензий к нашему антигерою, ему даже общественную казну доверили. (Дошло до нас, правда, подозрение одного из евангелистов, что Иуда «крысятничал», но озвучено оно уже после предательства и, возможно, под его впечатлением).
Позволю себе предположить, что Иуда Искариотский , в общем, был неплохим человеком.

Но – Христа продал.

Меня как-то спросили на одном из литературных сайтов, могу ли я вот так сразу определить: хороший передо мной человек, или плохой.  Очень часто - да, могу. Правда, одной аватарки для этого мало. Практически ничего не дадут стихи любовные, пейзажные, не намного больше – философские и религиозные. Поэтому я сразу ищу у автора гражданскую лирику. Еще год назад и она ничего не решала бы. Но сейчас события в Украине стали лакмусовой бумажкой  для любого человека, а уж поэта – тем более.

Чего только не выслушивает ежедневно моя Родина – от  крокодильих соболезнований  до  проклятий. Уж ладно – русские, понять их несложно. Отобрал старший брат у младшего кусок огорода, пока тот болел, вроде и совесть как мучит, а тут оправдание подсказывают: брат-то непутевый – хозяйство ведет неправильно, не с теми водится, не тому детей учит.  А если еще сарайчик братов приглянулся, тут уже и по селу побежишь брата ославить, не то, что стишок скабрезно-гневный  на сайте выложишь.

(Удивляло меня до недавнего времени, как это красивые и, главное, умные женщины уживаются с откровенными бандитами и жуликами. А теперь и удивлять перестала нехитрая женская логика: жулик, ворюга, но ведь в дом тащит, не из дому.  Что-то, правда,  грызет иногда: не тому мама учила, но грызунец очень быстро успокаивается при виде новенькой машины, бриллианта или жемчужины. Крыма, например.)

Так и растут рейтинги у собирателей и без того не маленькой (предшественники постарались, тоже без лишних комплексов)  земли русской,  и аппетит разжигается нешуточный – как же, впереди еще пять шестых суши! 

Я не берусь судить ни этих женщин, ни русских. Мне просто жаль их, как бы глубоко они не плевали на мою жалость.

Сложнее с теми, фамилии которых заканчиваются на «ко», кто указывает местом проживания украинские города или упоминает о своих украинских корнях. Как правило, они не называют себя украинцами, предпочитая размытое «славянин», «славянка» (есть, очевидно, такая страна – Славяния), или даже «русский», «русская»,  производя национальность  от слова «Русь», хотя правильнее было бы назваться «рус», «русин/русич», «русинка».

Казалось бы: им-то чего неймется? Понятно, что не всем хватает мужества пойти против улюлюкающей толпы. Так пережили бы это сложное время тихонько, писали пейзажную лирику: никто их не трогает, бандерлогами не обзывает, над мовой (у них ведь давно - язык) не насмехается. 

Но нет: им почему-то надо быть в первых рядах клеймителей киевской хунты, читатель должен  оценить всю степень их презрения к недалекой, неблагодарной, продажной Хохляндии, совсем недавно еще  родины, но оказавшейся недостойной таких великих сынов и дочек, а главное – доверия старшего брата. А еще он, читатель, непременно должен увидеть, что авторы сжигают все мосты, связывавшие  их некогда с этой штатовской подстилкой, и что они обрели, наконец,  великую и достойную  новую Родину – то ли Россию, то ли Советский Союз, то ли Русский Мир.

(Остается надеяться,  что матери  у них – королева Елизавета, Индира Ганди или, на худой конец, Алла Пугачева, и им, матерям, не грозит дом престарелых из-за несоответствия отпрыскам.)

Поскольку явление это массовое, говорить об единичных  моральных аномалиях не приходится. Очевидно, что мы имеем дело с неким синдромом, который я предложил бы назвать  синдромом нераскаянного Иуды (пусть будет СНИ).

Из Евангелий известно, что Иуда Искариот, осознав всю тяжесть своего поступка, в день распятия раскаялся, вернул синедриону тридцать сребреников и повесился на подходящей смоковнице.
А если бы не раскаялся и не повесился? 

Можно  предположить, что он стал бы гонителем христиан хуже Савла. Оно и понятно: к апостолам  не вернешься, а для иудейской верхушки он -  отработанный материал, тут уже, чтобы не потерять расположения, требуется из кожи вон лезть. Есть, правда, еще  совесть (она у всех есть). Но ее можно заглушить. 
Это не так просто, но если ежедневно убеждать себя (и других) в том, что поступил единственно правильно, что Иисус – не Христос вовсе, а самозванец, не царь иудейский на белом коне, а жалкий чудак на ослике?
Что он не оправдал его, иудиных (!), надежд  прославиться в веках рядом с Мессией? Да и при жизни дивиденды получить? 
А если не просто убеждать, а с массой единомышленников травить  повсеместно таких растерянных  и беззащитных апостолов,  если почувствовать этот кайф - опьянение силой толпы?

Еще раз спрошу: хорошим ли человеком был Иуда?  И еще раз отвечу: наверное, не таким уж плохим – он нашел в себе мужество не жить предателем. 

Хорошие ли люди  - наши современные иуды?  Решите сами.

Нет, я не предлагаю им искать свою последнюю смоковницу. Пусть судит Бог и грядущие поколения. 

Мир знает двух великих петербуржцев украинского происхождения: Шевченко и Гоголя. Первый останется на века величайшим украинским поэтом, духовным отцом своего народа. 
А Гоголь … Что Гоголь?
Мертвая душа.


ID:  582186
Рубрика: Проза
дата надходження: 19.05.2015 09:33:29
© дата внесення змiн: 19.05.2015 09:33:29
автор: Дантес

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Лина Лу
Прочитаний усіма відвідувачами (808)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 4.33 Середня оцінка читача: 4.33
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Красуля, 08.07.2016 - 13:20
Радує те, що Ви на стороні Христа, а не на стороні христопродавця. Теми цікаву відкрили. Декому є над чим пороздумувати.
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вже багато того "декого" frown
Особливо в сусідній країні, але з "наших". Хоча і поряд вистачає.
Та вистоїмо.
flo12
 
dominic, 17.12.2015 - 15:40
Ворог,ворог...ті коменти ,що я читаю під відео в ютюбі,та і самі ролики ютюбу...Боти їх пишуть,боти...Той ,хто зрадив,буде зраджений.Той ,хто зраджував ,буде зраджувати.Слово ,,предатель,,-пъредатель,, означає слово -передатель -передать.Зрадити -українське-порадувать...Сам Петро перший -він є передателем.Тобто він передав правління Росії із тодішнього управління татарів у правління європейське.Від Петра першого ми були під піндосами.А тепера кричите -піндоси ,піндоси...-ну це я тим хто так кричить.так .а хто так кричить...хоч я і проти СРСР,але таку країну розвалити ...суперечності.люди не перестали бути нацистами.Русанутие -найбільші нацисти.недружний народ...революції до доброго не доводять...чекаю гарбузову революцію...
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не боїтесь, що гарбуза піднесуть? wink
 
Анно Доміні, 22.05.2015 - 06:07
Так от про що ж і мова - зрадником можна назвати тільки того, кого із об"єктом зради, скажімо так, пов"язують цілком певні стосунки - приязнь, довіра, любов, дружба. Походження тут має значення постільки-поскільки. Хіба китаєць, який нині воює за Україну, тим самим зрадив Китай? - Ні; бо ж не воює проти Китаю. А вже якщо зараз почне воювати проти України - то він її зрадив. Так само і щодо тих, у кого прізвище на "-ко": якщо вони самі себе визначали як українці, і тепер йдуть проти України - то так, зрадники. А якщо вони від початку себе українцями не вважали (а росіянами, чи русинами, чи слов"янами, чи чим завгодно) - то які ж вони зрадники щодо України? Це вже біда українського народу, що історично так склалося, що багато українців не вважають себе українцями.

А совість - категорія не крихка, а цілком певна. Самі ж мені відповідали, що голос совісті звучить у кожному, а далі - проблеми слуху biggrin
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо людина українського походження не вважає себе українцем, може, вона і не зрадник. Але вже точно не поважає своїх батьків, а це вже порушення заповіді "Шануй батька свого і мати свою"
flo11
 
Анно Доміні, 20.05.2015 - 16:48
Питання мого ви, здається не зрозуміли. Совість - вона і в римлянина совість; а не зраджував Пилат (і римляни загалом) не тому, що римляни, і не тому, що в іншій системі координат - а тому, що не були з Ісусом від початку, не були Його учнями. Напевне, що неможливо зрадити того, з ким тебе досі нічого не пов"язувало.
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З історичним Іудою все ясно. А походження має значення для визначення сучасних іуд: китаєць чи грузин не зраджують Україні, як Батьківщині, бо в них своя є (хіба що вони тут народилися і ідентифікують себе вже як українці). А до українців вимоги більш суворі, як на мене. І той козак з Батурина, і сучасні манкурти - для мене зрадники. А совість - надто крихка категорія. (Правда, не можу визначитись на рахунок Яреми Вишневецького, але там складніша була ситуація)
 
Анно Доміні, 19.05.2015 - 17:43
Іуда був "свій" не тому, що юдей, а тому, що апостол. По-вашому, якби він був римлянин - то це би виправдало його зраду??
Ви пишете про близькість системи координат індивіда до Божої - хіба це не відповідь? Зрада - вона зрада незалежно від походження зрадника, бо не в Божій системі координат.
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У римлян був свій пантеон богів, єдиного Бога (Єгову/ Яхве/ Саваофа/ Аллаха) вони не знали. Якщо в цьому хтось винен, то їх далекі предки, котрі забули Бога-Творця і стали поклонятись демонам. Тому ні римляни взагалі, ні Пілат зокрема не зраджували Ісуса, хоч і знаходились в іншій (не Божій) системі координат. Вони просто не знали про неї. Але Іуда знав. І ми тепер знаємо, бо кожному доступні і Біблія (Ветхий завіт), і Євангеліє. У нас є можливість вибирати.
 
Фотиния, 19.05.2015 - 16:39
sty101 apple
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
friends
 
Фотиния, 19.05.2015 - 16:26
...издиваицца... cry
где Вы нашли стихи на моей страничке? apple
Ох уж эти дамские угодники! apple spruce_up friends
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не скромничайте - и я не буду)

И окажется,если пошире
Да поглубже раскинуть мозгами,
Что всего-то поэтов - четыре:
Может, я, точно - Вы, да мы с Вами.
 
Фотиния, 19.05.2015 - 15:57
...но чтобы достойно "восславить свободу", надо таки быть Поэтом! Тогда и народная тропа не зарастёт... wink Но когда, памятуя "поэтом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан!", пытаешься исполнить свой гражданский долг, не имея таланта, то лучше ИМХО сходить на пункт переливания крови и "выдавить из себя по капле" wink проку для страны будет больше, и человечность в квадрате: 1) доброе дело сделал 2)милосердие проявил к читателю... tongue girl_sigh biggrin give_rose
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уговорили - побежал на станцию)

Я, конечно, смогу наотрез промолчать о любви (к Родине, конечно),
Пусть подсохнет перо, а читатель мне скажет спасибо.
Почитаю-ка Вас, дорогая моя визави:
И стихи хороши, да и фотка уж больно красива)

Но это после станции 25 25
 
Лина Лу, 19.05.2015 - 15:11
Розуму?Це Ви про що7А хто визначає рівень розумовий? meeting
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От якраз вибір людини і виказує її розумові здібності)
Я згадую мамине: "Бог дав людині розум і вільну волю". Волю вибирати і розум, щоб вибір був правильний. Як людина розпорядиться своїм розумом - від неї залежить. Добре зерно падає на будь-яку землю, та не кожна земля його зростить.
 
Лина Лу, 19.05.2015 - 14:06
Я не сумніваюсь,але,що одному світло - іншому темрява...
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Із мутного розчину можна виділити твердь і створить світ тварин, а можна відділити воду і створити світ риб. І те, і інше має право на існування. Відділивши світло від темряви, Бог створив свій світ: світла, добра, правди. Диявол - свій, збудований на запереченні Божих цінностей. Людина сама вибирає, з ким вона. І розуму в неї якраз досить, щоб зробити вибір)
 
Фотиния, 19.05.2015 - 13:48
Интересные размышления... Но, Жорж! Я вызываю Вас на дуэль! wink biggrin
Гражданская лирика в качестве лакмуса плохой/хороший человек вообще не впечатляет. Это такой жанр, где трудно избежать пафоса, легко скатиться к поэту Рюхину (взвейтесь да развейтесь!), поэтому честные (а стало быть хорошие tongue )поэты вообще не берутся за это патетическое дело - мериться размерами fright патриотизма smile
---
Христос и Иуда - наверное, в каждом из нас, разница в пропорциях. "Клеймители киевской хунты" - тоже разномастны, но в основном это легко-внушаемые люди, без иммунитета к пропаганде, без способностей к мало-мальскому анализу и просчитыванию последствий, патернальностью сознания (царь-батюшка почує кожного, партия - наш рулевой), совковой еще ненавистью к пиндосам и гейропейцам, больше смахивающей на зависть... Плюс "духовные скрепы" и радиоактивный пепел в голове... Причём и "милосердие стучится в их сердца": вполне могу представить добро-порядочную мать семейства, целующую на ночь отпрыска, и после идущую в ФБ клеймить...
---
...если ежедневно убеждать себя (и других) в том, что поступил единственно правильно, что Иисус – не Христос вовсе, а самозванец...

если убеждать себя, что это хунта, бандеровские недобитки... то и убивать легче, никаких угрызений, поступил единственно правильно, нелюди же... 17
give_rose friends
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вы вызываете, значит, выбор оружия за мной. Что ж, я выбираю пистолет (по старой дантесовской традиции), ну, а даме, наверное, больше шпага к лицу)
А как же "Поэт в России больше, чем поэт"?, а как же "что в свой жестокий век восславил я свободу"? А "скифы мы"? Ну, разве что "поет же в этом роде Фет, Фет, Фет")))
Наверное, насчет Христа и Иуды Вы правы. Но, как Чехов выдавливал из себя раба, так надо выдавливать Иуду, по капле. А не пытаться оправдать.
Существует много систем координат (или точек отсчета), у каждого своя. Есть Гитлера, есть Сталина, есть Киселева, есть Люцифера и есть Божья. Но чем ближе система координат отдельного индивида к Божьей, тем меньше неопределенности по жизни, тем меньше внушаемость, тем прямее дорога.
Но дуэлей на ней не избежать)
 
Лина Лу, 19.05.2015 - 13:35
Неоднозначно,бо питання не до минулого,а до сучасності...У кожної медалі,сам знаєте... 17
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
До минулого теж питання. Не випадково у Іуди знаходяться адвокати: виправдовуючи зраду в минулому, вони хочуть заставити нас спотворено сприймати сьогодення.
Про медаль я не зрозумів: і світло, і темрява від Бога, але саме про світло Бог сказав, що воно добре. Добро і зло, світло і темрява, правда і брехня - хіба тут Ви сумніваєтесь?
 
Лина Лу, 19.05.2015 - 13:32
Дуже мудро,дуже неоднозначно...і вчасно... hi
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чому неоднозначно? Гоголя шкода?
 
kanan, 19.05.2015 - 12:17
браво-браво!
хотя, Ваши оппоненты обязательно припомнят, что Иуда лишь исполнил чаяния самого Христа и, по сути, Христос его подставил,
но это лишь подтвердит напрашивающиеся выводы из Вашей работы.
так что я с ними полностью согласен.
респект!
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Послухати моїх опонентів, так не Росія підло вдарила в спину Україні в скрутний час, а Україна зрадила Росії з Америкою) З такими сперечатись не буду, а Вам скажу, що у Іуди була можливість вибору, і він вибрав зраду не залежно від планів Ісуса. Щодо самого Христа, то Він підставив Іуду не більше, ніж Україна спонукала Росію загарбати Крим) Це просто така манера у іуд - шукати винних на стороні.
 
Анно Доміні, 19.05.2015 - 11:08
А если гражданской лирики нет - как решить: хороший человек или плохой?
***
Женщины, хоть красивые и умные - ещё не значит, что совестливые. Потому и уживаются...
***
А вообще, как по мне, происхождение мало что определяет. Что из того, что у них фамилия на "ко"? Известно ведь, что среди самых ярых строителей Империи чуть не половина украинцев была, начиная от Феофана Прокоповича, Стефана Яворского и кончая теперешней Матвиенчихой; а москалей в Батурин и на Сечь кто проводил - не украинцы ли? В то же время, среди солдат, ныне защищающих Украину, даже китайцы и монголы попадаются, и её - Украину - своей землёй считают. Так, что, по-моему, дело не в происхождении, а в совести.
23
 
Дантес відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шила в мішку не сховаєш - рано чи пізно людина себе проявить і без громадянської лірики. Тут як з банкнотами: можна зразу під ультрафіолет, а можна терти, м"яти, придивлятися)
***
А у Вас є приклади, щоб хтось не ужився?) Голос совісті звучить в кожному (чи майже в кожному). Дальше проблеми слуху)
***
Походження має значення для визначення, іуда чи ні. Христа засудили іудеї, розіп"яли римляни, але зрадниками ми їх не називаємо. Іуда ж був "свій", тому і залишився в пам"яті, як іуда.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: