слухай моє мовчання у зворотному напрямку
надто чутно як хтось умовляє лишитись
хоча б до весни
так дерева благають не йти
знов і знов
лишень листя вже звикле до тих умовлянь
ще й не певен ніхто цього разу
чи прийде весна та
чи зникла
а як дійде чи лишить живими по собі
цього разу їм сумно як нам
мабуть щось таки знають
перестиглий світанок не дивиться в очі будинкам
ранок не розпочався як завше
із сумом
ритуальним прощанням
із ніччю
замість того кінчається день
закороткий життям
заслабкий
і сліпий від народження
замість того
хто вже розпочав безкінечний процес
воскресінь
і повернень убивчих
думок
до життя
врешті решт не віднайдуть спасіння
їм світла замало
щоб разом з весною
прийти
тож якщо хтось благає тебе повернутись
пам’ятай
як вітер мовчить
у зворотному напрямку
він той самий
або ж навіть дужчий
ти не повертайся
кохана
|бо я вже почав|
.
*фоновая композиция –
Linnés Helvete «Vittra»
