Де струна обірвалась у серці -
Там розлито звук страху і болі,
Утворилось безжальне озерце
Із невичерпним дном злої долі.
І тече мов ріка по всім венам,
Б’є об скроні, стискає і пучить,
Залила все – бурлить горе-гребля
І хлюпоче у грудях і мучить.
Розкисає і піниться рана,
По зіницям течуть муки-сльози -
Там розлила русло ріка-зрада,
Тільки час її висушить води.
20.06.2015