Весна. Оновлення пора.
Над світом владарює дух романтики.
І навіть яблуня стара
За ніч мільйон білорожевих бантиків
Нашила потай на вбранні.
І ось не зна – радіти чи соромитись.
Що скажуть юні, видатні
На це її нащадки без оскомисті?
А ті до самозабуття
За бджолами спостерігають заздрісно,
Як мимо них вони летять
До пепінки, за материнським адресом.