Сумні думки розташувались поміж пауз
А найвідвертіші вмістились в інтервал
Ти вмієш впорядковувати хаос
Блаженні ті хто довго так тебе чекав
Про твоЄ існування знає кожен
Та мало тих хто подих твій відчув
Шукав тебе у лицях перехожих
А ти завжди жила у тиші поміж дум
Ти в серці янголем-зорею
Хай вбереже тебе Чумацький Шлях
Твоє призвання створювати Всесвіт
Моє- тебе носити на руках