"Я сумую за тобою" - ці слова я написав тобі після кілька денної розлуки з тобою...
з болем у серці і у мережі, на годиннику 0:11
І чай, і кава, не роблять біль і сум на моїм серці меншим
Я хотів тобі подзвонити, але не хотів тобі здаватися пригніченим,
а я не хтів дізнатися що ти...також сумуєш до сліз..від останнього мого повідомлення..
Я намагаюся вгамувати свій біль
блукаючи у безлюдному парку, у морозні ночі...
Ідучи..я нічого не чую окрім хрумтіння снігу під моїми ногами
та нічого я не можу розгледіти окрім яскравих вогників 9-поверхівок,
та поодиноких ліхтарів жовтого світла
Докурюючи сигарету, я пускаю дим разом із паром,
дивлячись у безмежно чорне небо
і ледь-ледь промовляю промерзлими губами "на добраніч, я сумую за тобою"
Прогулюючись, я..побачив ту саму лавочку, де ми були минулої весни,
і де я вперше доторкнувся до тебе..
вона ще не була вкрита снігом так сильно, я вирішив підійти до неї,
хоча я був безмежно втомленим від..холоду..
Мої ноги косило, я ледь сів на неї..
І я грів себе теплими спогадами минулої весни..
Ти увірвалася у моє серце
тепер мені нікуди тікати..
від моїх думок та спогадів
Прошу, не грузи мене...