Зпиває спокій,щось нестерпне,
В валках клубочуться дими,
Комусь в житті продати чорту душу...
З похмілля зпопелить й себе.
Є думи,світ і все,що решта,
Є ми,дурня і амплуа,
Комусь смичок,то ще не посох...
А хтось під три чорти, і матір за динар.
Стерня згоріла, залишивши пустку,
у дзвони били крики з під небес,
Смерділа янголам, земля протухшим,
Безбрамних душ зітлівша цитадель.
А якби не поспішати отримати компліменти, то можна було б те саме сказати хоч так: Спиває спокій щось нестерпне,
У чому кубляться дими,
Де чорту душі продаються
З похмілля, попелу, пітьми.
Є думи, світ і все, що решта.
Є ми, дурня і амплуа –
Комусь смичок, а іншим – мешти...
Іти під три чорти, померти,
продавши посох за динар.
Стерня згоріла, крики, пустка,
і дзвони з неба для Предтеч,
де янголам земля протухла –
дає у руки щит і меч.
Плискас Нина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не погано у два голоси,у Вас своє бачення,у мене своє значення.
вражаюче, так глибинно, Ніно... 
