Над прірвою в холодних росах,
Тремтіли вранці у траві.
Де квітку, я у чорних косах,
Знайшов незайману в крові.
Червоні краплі м"яко впали,
У пил терпко-солодких мрій.
Де ми тілами сколотали,
Свіжо-зелених стебел стрій.
Вляглися на підошвах бога,
Упали в пазурі обійм.
Пірнули в океан Сварога,
Вступили з тишою в двобій.
Нам білі хмари за перини,
Та синє небо за крило.
П"янкими поцілунками поране,
У ніжне серце зокрема.
Стікає трепіт до краплини,
По нашим змученим тілам.
А на сорочці від калини,
Лишились візерунки плям.
Сергій Мат