Літо як лотерея пройшло
Не вгадано жодної цифри
Ми хотіли у нього зірвати джек-пот
Зірвали лиш голоси ми
А буття було у тому щоб бути
Поночі розкурювали на двох
Думали що вічно так буде
Сьогодні часу не стало в обох
А завтра вже листя впаде
Важке від диму, щему і люті
І сонце швидко на захід пливе
Залишаючи нас на маршруті
Наші дороги прості – по прямій
Непересіченні дві паралелі
І горизонту легкий сувій
Малює нам зорі на стелі
Літо як лотерея пройшло
І ні джек-пота ні хоч якогось гроша́
І сонце вже попливло
І кожна наша летка душа