Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: …І ПІСЛЯСМАК - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Yana Тymur, 15.10.2015 - 22:01
Вірш оповитий світлом і смутком, а після Ваших пояснень у коментарях, його хочеться перечитувати, переосмислювати, вирішувати.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отакий триптих "страхові перед можливими втратами", попередньому досвіду тобто мало хто із "наляканих" не скаржиться у результаті на самотність - я, схоже, у цій ситуації належу до тих "небагатьох", бо вмію реалізувати свою сердечну потребу у зв"язках зо світом і іншими живими істотами в уяві, на відстані, "через вікно"... - отака виходить врешті дистанція не найгірший із варіантів... діти також "люблять" світ здалеку - із своєї "скорлупки", яка луснула і в щілину вони виглядають у зовнішній світ і він їх дуже цікавить і приваблює, от вони його і пізнають, аж поки світ остаточно не виманить їх із "скорлупки" їхньоїі не втягне у себе; старість повертає людину, що наблукалася вдосталь і на власній шкірі дізналася, що то таке - зовнішнній світ, у ту ж таки, зоставлену раніше, свою скорлупку, і от людина знову виглядає у щілину знайому із своєї скорлупки на зовнішній світ, бачить там те, що навчилася бачити - Красоту, скажімо, радіє, але вже знає, що бігти ТУДИ не варто, набігалася уже... тай і "звідси" можна радіти усьому прекрасному у світі і любити так якось виходить наразі
Наталя Данилюк, 14.10.2015 - 22:27
Гарно! І відчуття якогось простого світлого дива, і приємна подія, і післясмак утрати!.. В мене теж сьогодні про післясмак, але якоїсь осінньої гіркоти - десь трішки ми з Вами заспівзвучили... Красиве Ваше диво - і просте, і таке несподіване!.. Може й засіється десь біля Вашого вікна...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Наталю... тут я хотіла сказати, як інколи ми через страх узяти відповідальність - втрачаємо щось прекрасне, що приходить до нас саме собою, але не випадково - а вибір завжди за нами... інколи робити вибір (приймати рішення) треба миттєво, бо такі обставини, от ми і робимо - і не завжди вдало... але - то наш вибір... так якось - це, власне, казочка... прекрасні картинки Ви мені надіслали, особливо та, де кульбабки занесені снігом... |
|
|