Чи та любов тебе спалила?
Чи ще якась могутня сила?
Що так прийшлося погибати,
Тебе, мій милий, лихом запивати.
Якби ж ти знав,
який удар,
тримає стільки днів
в душі пекельних нив,
той біль.
Якби ж на мить
прийшлось не нить,
а повернутися назад,
до тих пісень на новий лад.
Не Плач.
То я б, миленький,
мій голубе біленький,
відмовилась від всього,
буденності і світу цього!
Покинула б,
покинула б життя,
і все промарене буття.
Аби на мить,
на мить прийшлось не нить...(жить)
