Шиби-зірки, зіниці твої- вічність,
Струм протікає шкірою глибше щораз.
Від тебе,до тебе-єдина моя циклічність,
Котра не стикується тільки в опорі на час.
Хвилини ж вагою заліза,за пазуху холод
Вітрами усіх листопадів,що будуть завжди,
Я падаю в руки твої,
І знову усе нерухомо.
Здається,що скоро згорю
-Ти ж будеш завжди