Її серце для нього – порожня кімната,
Де нема ні любові,ані образів.
Де на вибитих вікнах вмонтовані грати
А на стінах не Образи - "плями масні"!
Отим "плямам" молилась вона, коли вперше
Розривалось серденько-пташатко, в друзки!
Він запевнив - їй варто злетіти! Уперше ж…
...Не вдалось. Помарніла без хліба й води.
Сиротою...ні криків, ні серця-пташати.
На підлозі ж обмануті дикі пташки…
Їм не вперше грудьми ударятись об грати,
Не в новинку! Та вкотре, наївно… в пастки…
Мала віру,що взявся їх підлікувати,
Пам’ятає напились востаннє води.
Спорожнілі, наївні кімнатні пернаті!
Вони так й не навчились минати пастки.
Її серце для нього – порожня кімната,
А з очей визирають ті спраглі пташки…
Вони теж й як вона– не зуміли крізь грати…
Її серце – пташатко щоднини в друзки...
...
Вони так й не навчились минати пастки.
Образність на висоті (кімнатні пташки, що потрапляють в пастки, серце - порожня кімната). Якась асоціація навіялась в мене з пташками, що на тату аватарки... вона логічна, в контексті змісту? Хороший твір, чудовий трек
Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Я теж потім подумала про зв'язок ави і цього вірша,але можете бути певні,що це вийшло випадково Але про це ні-ні Спасибі за теплий відгук ...