І -пугу та й - пугу все пугач на вершині ялини
І немає казок, тихий інею, вкрий всі думки
Вкрий холодний праліс і чорноти землі і провини
Вкрий старі фотографії, рухи на плівках стрімкі
А я вас так люблю, що здавалося б з вами злилася
У одну білу млосність ранкових туманних вершків
А я вас так люблю, як людина, що невіднайшлася
Та так хоче, щоб хтось їй дав руку й у місто повів
И не треба лісів, вогнища нехай більше не буде
Стрекотання сорок, прихистку відсирілих барліг
А я вас так люблю, я усіх вас люблю, добрі люди
Немов жінку від кінчиків пальців і плавно вздовж ніг.
перевірте "стрекотання", а також "барліг" – "барліг чоловічого роду, тому множина р.в. буде "барлогів"
NNNP відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
стрекотання перевіряла по тлумачному словнику (можно також і "стрекотіння") в інеті,а з барлогами ви праві, але треба тоді перескладати останні рядки... Дякую.
в десятому рядку – троє неграмотних слів ( перше, останнє та передостаннє ); завершення спантеличує
NNNP відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую) Виправила. А якщо спантеличує - це навіть добре. У поезії (чи у спробах писати поезію) не повинно бути чітких стандартів стосовно смислового наповнення...(ну я так вважаю )