Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Мачула: Зла пародія в квадраті* - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Моренець, 16.02.2016 - 18:59
Дуже непросте питання...А коли у нього соловей в душі співає? Для нас – це ворона, а йому звучить солов'єм.А коли серйозно...Вважаю, що потяг творити (для себе) – завжди похвальний. Аби невдалими творіннями не насилувати очі, слух і уми оточуючих, про що Ви і пишете. Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Власне кажучи, це взагалі-то переклад, вірніше невдала його спроба, про що і написано у виносці до твору. Просто в процесі роботи мені здалося, що автентичний переклад не зовсім співпадає з моїм баченням тих чи інших освітлених у творі проблем. Тому я прямо і написав, що, якщо хтось вважає, що це не переклад в класичному розумінні, то хай буде ремейком. До речі, пародія Світлани 55 (з яким можна ознайомитись за посиланням) на мій погляд ніяк на м*якша мого "перекладу"...Щодо солов*їв-ворон, для когось і Пушкін, Лермонтов, Шевченко, Косач і т.д. можливо були воронами (принаймні по окремим їх творам, а таких було практично у кожного вдосталь...). Повністю з Вами згоден, що не потрібно гасити порив серця, якщо він є. Але від "небезпечних" поривів (навіть з благородними намірами) суспільству потрібно захищатись! Щоб не скотитись до рівня "старших" "братів"... Хотів би я запитати своїх непримиримих опонентів, а чи лягли б вони на операційний стіл до хірурга, який пропускав навчання в ВУЗі, а потім, керуючись своїми душевними поривами чи фантазіями, вирішив оперувати із зав*язаними очима та ще й за допомогою сокири?.. А "поетам", які в одному чотиривірші роблять п*ять тільки орфографічних помилок... (не говорячи уже про інші) все дозволено лише тому, що у них проснулась тяга до "прекрасного"? Хай "творять", але будуть готові вислухати предметну (я маю на увазі мотивовану) критику. Тому я не сприймаю аргументи захисників таких осіб, навіть якщо ті адвокати самі і пишуть непогано чи, навіть, хорошо. Та Бог з ними, тими й іншими. Головне, щоб поезія приносила насолоду не тільки її творцям, а і народу! (я так думаю). Якщо бажаєте, по даній темі рекомендую декілька своїх творів: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632192 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615635 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620680 та, власне кажучі, практично всі мої пародії Дякую за змістовний коментар і що дійшли до цього місця Наталі Рибальська, 04.12.2015 - 18:29
Ви тут розгледіли образу?…Не варто Відповім я зразу, Якщо кохання то товар То не уникнути нам чвар Порівнювати це не варто… Мені щастить- Я чула жарти, І наді мною кепкували І я на те відповідала Та не стикалася з поносом, Чи з брудом капаючим з носу А геніїв все ж одиниці Куди ж нам дилетантам дітись? Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дилетантам – потрібно вчитись (це моє переконання і саме з цією метою я писав цей твір). Мені теж, оскільки не зміг у віршованій формі донести до Вас його суті, а тому переходжу на прозу. Ні в тексті твору, ні у відповіді на Ваш перший коментар я не мав на увазі Вас особисто чи Вашу творчість і, тим більше, не кепкував з Вас. В цьому легко переконатись, перечитавши все спокійно. Мова йде про загальні принципи, в т.ч. про те, що останнім часом кохання все більше і частіше цинічно стає товаром. Більш за те, така торгівля тим чи іншим чином знаходить своє гіпертрофоване відображення в творіннях віршованого характеру, які останнім часом просто заполонили сайти. Любов практично відійшла на задній план… Але нічого особистого. Жодних образ. Якщо ж Вам здалося, що щось із написаного стосується саме Вас, то це Ваше особисте рішення. В будь-якому разі у мене немає підстав не погоджуватися з ним. Чвар не буде. Бажаю успіхів на творчій ниві.
Наталі Рибальська, 04.12.2015 - 11:24
Да стоит ли судить так строго?Талант, он каждому от Бога Ну а иной и обделен, Но хочет ИСКРЫ он при том Играет он в литературу Рифмует лиру и микстуру От поэтического пыла Душа его заговорила Пусть неотесанно и грубо, Но попросту он ищет друга И открывает робко душу Сказать пытаясь «Я не трушу, Мне одиноко и пустынно И жизнь такая опостыла От одиночества робею Но по- другому не умею…» ...Возможно я и не права, Другим забита голова, Но помню мамы наставленья- Беречь чужие ощущенья… А словом можно сделать больно И специально, и невольно… Не интересно- не читаю… И я конечно понимаю- Добро должно быть с кулаками… …Но безупречны ли мы сами ) Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
До того, що уже сказав, додати мало я бажаю.Та дилетантів „від сохи“ чи „від пера“ – не поважаю. Коли береш перо у руки, не варто колупатись в носі, та римувати щось від скуки, щоб не втонути в тім поносі. А хто вважає це пристойним, у того хочу запитати – щоб він сказав, якби його, не важно хто, дружина, мати…, яким наскучило удома дітей маленьких доглядати, бажаючи в любов пограти, пішли коханням торгувати?! |
|
|