Хочеш, одягну сьогодні чорне? Буду темною,
Наче загадка, будеш гадати, будеш непевним,
Буду глибокою, спраглою, мов однотонною,
Буду звучати лиш музикою монотонною.
Хочеш, одягну сьогодні біле? Буду чистою,
Відкритою, свіжою, на показ себе виставлю,
Мов “tabula rasa” буду для тебе, художника,
Поглинати тінню світло, тобою примножена.
Чи, одягну сьогодні червоне? Буду пристрастю,
Незгасимо-палкою, полум’ям тебе вистелю,
Не знатимеш більше ні холоду, ані спокою,
Буду гріти, пекти, підніму тебе із попелу.
Хочеш, буду для тебе різною, або сталою,
Чи буду тихо-блідою, чи гучно-яскравою?
Хочеш, у сіру буденність я барвами вистрелю,
Або пастельними тінями затишок вистелю?
...Хочеш, вдягну тебе собою? Будеш наповненим,
Будеш іще впиватися мною, будеш втомленим.
Будемо разом мрії міряти, наче вічності,
Будеш любити й губитись в моїй хаотичності.
25.12.2015 р.
* “tabula rasa” – з лат. “чиста дошка”
Чарівний вірш, цікавий! Щасти у Новому році! 
