Як відомо на Хрещення
Цілюща водиця.
Омивають люди тіло,
Як дзвенить дзвіниця.
Ось і було цього ранку
Морозно і тихо,
А надвечір засніжило,
Свистить лютий вихор.
Ну й зібралися ми з кумом
Вечір цей зустріти –
Позмивати гріхи з тіла
І щастя узріти.
Наготовив кум вечерю,
Глінтвейну зварили.
А як трішки розігрілись,
То й заговорили.
«Ой, погода дуже люта» -
Кумові гово́рю.
«Та ви, куме, не давайте
Волю тому горю.
Зараз вип’ємо по чарці
Й підемо на річку.
Ополонку там пробили
Тільки треба свічку».
«Куме, свічка нам не в тему –
Ліхтаря нам треба,
Бо хурделиця надворі
Й снігу сипле з неба».
Одяглися дуже тепло:
Валянки, куфайки,
Шапки в’язані наділи
І штани із байки.
Вже підходимо до річки,
Віхола затихла.
Серед річки ополонка,
Вода майже стихла,
Тільки сніг сідає тихо
То на лід, то в воду,
Ніби хоче нагадати
Морозну погоду.
«Ну що, куме, роздягайтесь» -
Кум в мій бік киває.
«А я це сфотографую» -
І стоїть чекає.
Простелив на лід я килим,
Стою, роздягаюсь.
Як почав знімати майку,
Чую вже здригаюсь.
Роздягнувся я до стану –
В чому народився.
Сів на килим, ноги в воду
І враз прохмелився.
Каже кум: «То тричі треба
Під воду нирнути».
В мене ж ноги поніміли,
Не можу й дригнути.
Я не знаю, добрі люди,
Що то є за сила,
Яка мене в ополонку
Стрибнути просила.
Чи хто бачив, як тюлені
На лід виповзають,
Коли з моря на крижину
Від акул тікають?
Так оце природне чудо
Кум відзняв навіки,
Як я виліз з ополонки
У стані каліки.
Зуби цокають так сильно,
Мов станок працює.
Тіло ломить й теліпає,
Ніби біс танцює.
Губи хлопають, мов крила
У малого птаха,
А в трусах, мені здалося,
Став якийсь комаха.
Пальці ніг давно примерзли
До мокрого льоду,
І шкарпетки зміг надіти
З другого заходу.
Як штани надів і кофту
Тільки кум і знає,
Бо сказав він, що у горах
Так козел стрибає.
А як шапку одягав я –
Кум умер від сміху,
Бо мій чуб, немов Горгона,
Став йому на втіху.
Як купався кум у річці –
Історія інша,
Тільки зразу попереджу –
Моєї не гірша.
Мов пінгвіни по крижині
Бігли ми до хати,
Повсідалися до столу
І ну реготати.
Ото так ми на Хрещення
Із кумом купались –
Одні гріхи позмивали,
А інших набрались.
Андрій К.
07.01.2016 року
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=25434
ID:
634196
Рубрика: Поезія, Гумореска
дата надходження: 08.01.2016 08:02:49
© дата внесення змiн: 02.02.2016 09:06:00
автор: Андрій К
Вкажіть причину вашої скарги
|
