Засиді́лись дві знайомі
У кафе одному.
Хоч всі теми й обсудили,
Та не йдуть додому.
Заказали по коктейлю,
Палять сигарети.
Мабуть, не пішли на користь
Затяжні декрети.
Ось відкрили нову тему –
Чи вірні їм милі?
І емоцій нескінчених
Пішли нові хвилі.
Аж тут раптом дуже чутно
Телефон співає.
Одна дама смартфон новий
З сумки витягає.
«Так, алло, це я коханий» -
Розмову почато.
«Ти приїдеш дуже пізно,
Бо ще справ багато?
Не чекати тебе зовсім
І лягати спати?»
Дама трубку положила
І пішли цитати.
Полилися матюками
Слова в різні боки,
Що на цього кобеляку
Пішли кращі роки.
Заспокоїлась легенько,
Коктейлю хильнула,
І знайомої своєї
Відповідь почула.
«Ти ж казала – чоловік твій
Все робить для тебе.
Ревнувати його сильно
Немає потреби».
«Ні, я зовсім не ревную –
Він несе все в хату.
Просто фантазую часто
І думок багато».
А. Курочка
12.01.2016 р.
Прошу ознайомитися з іншими моїми творами
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=25434