Я не заспіваю для тебе вже так,
як ніжно співала колись,
може дивний цей знак,
але ріки давно не лились.
Я для тебе уже не заграю,
на старому роялі вночі,
але я ще тепер пам'ятаю,
твої очі і губи п'янкі.
Я до тебе уже не прийду,
як покличеш на вухо тихенько,
і від тебе уже не піду,
не поцілувавши у щічку легенько.
Я для тебе уже не напишу,
ні вірша, ні листа у конверті,
я для себе все залишу,
щоб пам'ятати моменти відверті.
А тепер я тихо зітхаю,
бо не такі ми як були колись,
і тебе я давно не кохаю,
як я перше кохала колись.
