Важко повірити і змиритись з тим, що серед нас вже немає такої приємної, життєрадісної, доброї і щирої людини як Віра Іванівна . Вона дійсно була вчителем від Бога, та не тільки вчителем фізичної культури, але й життя.
З приємністю згадую перший день педагогічної практики в 24-й школі. Ми молоді, перелякані 17-18 річні студенти, заходимо в спортивний зал школи, де з щирою материнською посмішкою зустрічає нас Віра Іванівна. Кожного дня, нас студентів вона зустрічала з посмішкою і запитанням: “Як справи? “Все добре?”
До кожного студента і учня вона зверталась виключно по імені в лагідній тільки їй притаманній формі.
Завжди буду пам’ятати, з якою любов’ю і самовіддачею Віра Іванівна проводила кожен урок, як її любили і поважали діти.
Жодного разу не було, щоб Віра Іванівна відмовила в пораді чи допомозі, на кожній перерві цікаві розповіді про повсякденне шкільне життя, різні ситуації, а як мова заходила про її сім’ю, то, мені здається, щасливішої людини на цьому світі просто не існувало.
Сім’я Дяченків завжди буде для мене прикладом щирої любові, поваги, взаєморозуміння.
Важко підібрати слова співчуття Володимиру Івановичу та його синам тому, що зарадити в ситуації, коли відходить у вічність така унікальна людина, як Віра Іванівна, людина, в якої вистачило ніжності, любові і тепла не тільки на свою сім’ю, але на всіх оточуючих, практично неможливо.
Я дякую Богові за те, що мав честь бути знайомим з цією чудовою людиною.
Вічна Вам пам'ять Віро Іванівно! Ви завжди будете жити в наших серцях!
Володимир Бачинський – вчитель фізичної культури ЗШ № 23 м. Івано – Франківська