Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: ОВДОВІЛЕ СЕЛО - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Юхниця Євген, 12.03.2016 - 21:03
тут сильно, стильне, закольцьоване "овдовілим селом", виконання з "цвинтарським" небагатослів,ям - дуже майстерно-чуттєво передано!
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В мене саме таке відчуття,коли приїжджаю в село.Сум,пустка і,головне,що це не якесь забите село,в минулому містечко,але все йде до того...
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені дуже важлива Ваша оцінка.Дякую.
Nino27, 09.02.2016 - 19:58
Боляче... \Давай помовчимо хвилинку,друже... В память про тих хто мав би право жити. Болить душа і страшно дуже-дуже, Сльозами горя цього нам не змити.\ А без сліз...не виходить.Віршик чудовий!!! Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ніно,за пітримку.
Світлана Крижановська, 01.02.2016 - 20:09
Важку тему Ви підняли, пані Людмило! На даний час і справді у селах багатьох районів велика кількість спорожнілих будинків. До того ж, торкнулися військової тематики, самотності вдови... Зворушливо!
Надія Карплюк-Залєсова, 01.02.2016 - 17:32
Болить, коли цьому кінець ? Адже матері не вдови - в неймовірному страсі...
Людмила Пономаренко, 01.02.2016 - 15:21
Дуже зворушує Ваш вірш - гіркотою, болем і небайдужістю до людських доль.
Ганна Верес (Демиденко), 01.02.2016 - 14:08
Людочко, кланяюсь Вам за таку поезію. Надзвичайною тугою віє від неї, але ж яка тяжка удовина доля! Вам удалося передати і горе України, і біль жінок... Обираю.
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Найпомітніша ця проблема в селі:усіх знала,осиротілі дори.брак чоловічих рук..,самотність
|
|
|