Щохвилинно слова мандрують, Манять, врізуються в думки… Когось ранять, когось лікують… Чи підносять, чи навпаки.. Стежками, прокладених днями Ми залежні від слів і людей… Як стаємо німі вустами - Слова ллються нам із очей…
ID: 640756 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 02.02.2016 22:04:12 © дата внесення змiн: 02.02.2016 22:04:12 автор: Любов Казмірчук
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie