Від кислих рим аж зводить пальці,
Скрипить в шибках понуро ніч.
І тихо-вічно, як у казці,
І казка з нами віч-на-віч.
Так спить гітарний схриплий голос,
Так резонує пустота,
Так падає останній волос
На тлі розстрільного листа.
І нові сходять таємниці
З друкарської машинки «Кляп»
У стінах вічної темниці,
Між стосами скарбницьких мап.
Не пощастило казці з нами,
Нам бажано одразу все:
І золото, і ресторани,
І те, що Ряба там знесе.
Ми заловили, закували
У ланцюги до передпліч.
І тихо-вічно, як у казці,
І казка з нами віч-на-віч.
