Піти на гамірний базар,
в різноголосся лайок, жартів,
пізнати радість однодумства,
отруту в’їдливих образ
і заповітний світ ідей
своїх поставити на карту,
де витанцьовує, гуде
бджолиний рій тріскучих фраз.
Заприязнитися на сайті,
зчепитись з ворогом до крові,
словесні рани зализати,
у комусь схвалення знайти.
О ці уперті, лихоманні,
нічні сидіння доранкові,
потік новин, коменти, блоги,
їдкі емоції, пости!..
Під ранок тихо повернутись
у білій втомі порожнистій,
за ніч огледівши доволі
чужі терени і світи,
в інтимний сховок серед лісу
із сонцем плутаним у листі,
де лиш єдина в світі стежка,
мовчання приязне і ти.
О, гарно... в продовження теми... Десь на півсвідомості в Вас борються любителька нічних мандрівок і адепт здорового способу життя ... Бажаю їм досягти компромісу
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не досягнуть, на жаль...
Я вже себе знаю: все життя --в боротьбі з собою.
Дякую за турботу!