Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ТЕБЕ НІКОЛИ НЕ ЗАЛИШУ Я - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська, 13.10.2016 - 16:02
Нарешті до Вас завітала і радію хорошій роботі, і великому серцю, навіть сум вийшов щирий і чуттєвий, буду частіше читати, дякую за слова душі
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Иногда мелодия приходит вместе со стихами. Вам понравилось – я тронута. Спасибо, Наташенька!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У Вас – велике серце, якщо в молодому віці Вас зворушують такі слова. Дякую!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Часто вірші приходять разом з мелодією.. Жаль, що не вмію записувати..
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як же давно я не бачила Вас!!! Рада Вашій появі. Надіюсь, все добре?Наталочко! Я мабуть скоро залишу цей сайт: мені заборонили публікуватись. Причини не знаю, на мої питання відповіді нема. Підозрюю, що починається 37 рік. Не приведи, Господи! Маю можливість лише читати інших, писати листи і відгуки – і все. Я вас люблю! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навзаєм, сонечко! З днем Поезії Вас! Натхнення і успіху!
Nino27, 17.03.2016 - 23:25
Спасибі Вам Світлано!!!Кращих слів і годі бажати.Перечитала вже багато розів... написано душею,без сумніву. Вже вкотре хочу сказати,що рада з цього ,що знаю Вас,таку чуйну,мудру,талановиту .Хай щастить в усьому!!! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Аж зашарілася... Ніночко, як Вам дякувати за таке тепло душі і серця, за чудові слова підтримки, яких я навряд чи заслуговую?! Спасибі, сонечко! Знайте, що я завжди радію, що читаєте мене, спілкуєтесь. Спасибі Господу, що дав змогу познайомитись з такою світлою душею! Хай Він береже і благословляє Вас!
Касьян Благоєв, 11.03.2016 - 21:18
має щастя те серце, якому кожне слово з цих рядків виспівує - навіть більше за щастя, бо в них і від любові останньої, і від печалі першої, і з подиху вірності юної. і з правди мудрості зрілої...заспівали-зачарували і мою грішну душу, Світла Жінко! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бувають в житті тривожні моменти, коли тобі нагадують: життя не вічне... Тоді пишуться такі вірші. Дякую, Касьяне!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Значно частіше, Людо! Але не всім вдається вберегти його, пронести по життєвому бездоріжжю...
Ганна Верес (Демиденко), 15.02.2016 - 13:34
Світлано, вперше зустрічаю своєрідний заповіт у поезії, та ще й який! Кохання!!!!! Звичайно, він не може бути веселим, та саме в цьому і цінність вірша, бо автор усвідомлює, про що пише. Любити й справді не усім дано, а щоб пронести кохання через усе своє життя - взагалі одиницям. Радію за Вас і як за жінку, і як за майстриню слова. Щасти Вам! Обираю.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш спонтанний (як більшість того, що пишу). Проблема зі здоров'ям заставляє задуматись: а що, коли?..Я знаю, що в нашому клубі не люблять віршів подібної тематики. Але ж ТОДІ... ну, Ви розумієте... я вже цього не напишу. Треба встигнути сказати за життя. Ганнусю, дякую Вам за щирість серця і душі, за мудрість і велику людяність! Ніла Волкова, 15.02.2016 - 12:44
Тільки світла і щира душаІ у квітах тепло залиша! Навіть з ТОГО далекого світу Вона буде любити і гріти... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли не стало мами, хтось, ніби янгол, став захищати мене... Я знаю: вона – поруч, я відчуваю її. Любляча людина і з Того Світу допомагає своєю любов'ю, відмолюючи Там наші гріхи... Дякую, сонечко моє миле, за такий чудовий експромт-перлинку! Зберігайте їх, колись опублікуєте. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що завітали.
Михайло Гончар, 14.02.2016 - 12:45
Мушу визнати,Світлано:вірш чудовий.Мені,грубому солдафону, таке не підвладне.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не обмовляйте себе. Вам гарно вдається гумор, який мені непідвладний. Кожному – своє.
|
|
|