Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніла Волкова: Жебрачка - ВІРШ

logo
Ніла Волкова: Жебрачка - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Жебрачка

Ніла Волкова :: Жебрачка
Вона була одна така на все наше селище і, чомусь, ми, діти, не стільки жаліли її, як боялися.
Огрядна бабця, на якій було накручено безліч старого одягу та хусток, з недобрим виразом обличчя, вона здебільшого, сиділа на обдертому стільці біля вхідних
дверей на станції, коли було тепліше, то з вулиці, а в морози – зсередини і дивилася на усіх з таким осудом, що кожен відчував себе, наче винним і поспішав щось покласти у її простягнуту, брудну руку. Бабця жадібно їла, кутуляючи беззубим ротом.
	Жила вона на нашій же вулиці, над самим глинищем, у городі добрих людей, де хтось допоміг їй зліпити невеличку халупу без вікон, зі старими, щілястими дверцятами.
	Одного разу, мені довелося завітати до неї за дорученням хрещеної, щоб запросити на поминальний обід.
	Була холодна, пізня осінь. Я постукала у дверцята, але ніхто не відповів. Тоді я потягнула їх на себе і вони зі скрипом відчинилися, бо, як виявилося, взагалі ніколи і  не запиралися.
	У холодній напівтемряві, біля стіни, напроти дверей, на дерев’яному топчані лежала якась велика купа лахміття. 
	Коли я увійшла, та купа заворушилася і звідти висунулася розтріпана сива голова та почувся сердитий голос:
	-Хто там? Чого тобі треба?	
Я, несміливо привітавшись, передала запрошення хрещеної. Бабця відразу подобрішала:
-Передай, що прийду обов’язково! А ти чия? – поцікавилася вона.
Я відповіла. Вона, жалісливо, сказала:
-Бідна сирітка!
Усі ми тоді жили незаможно, але ж таких злиднів 
мені ще не доводилося бачити. Я відчула  гострий біль за ту самотню, стару жінку, яка змушена, чомусь, жити , неначе собака у будці, де не було ні столика, ні стільця і, навіть, ніякого обігріву.
-А як же вона живе тут у морози? – зі страхом думала я.
Потім розпитала про неї у хрещеної, яка жила зовсім поруч.
-У тої бабці, за два двори, у найкращому цегляному будинку, живе син із сім’єю, великий чин у нашій районній міліції! – хрещена крадькома витерла очі.
- То чому він не забере до себе матір? – вигукнула я.
- Кажуть, що бабця не може пробачити йому якусь провину! - загадково відповіла хрещена.
Пізніше я таки довідалася, чим завинив перед матір’ю той міліцейський чин.
Чомусь пошепки, розповіли мені, що у тої бабці був ще один, молодший син, який, проживаючи у місті Харкові, вчинив якийсь тяжкий злочин, за що його довго розшукувала міліція.
Таємно, він пробрався до матері, яка тоді ще жила у сім’ї старшого сина. Мати заховала його на горище  і носила туди їжу, коли старший син із дружиною були на роботі. Скоро утікачеві набридло тихо сидіти у своєму сховищі, яке було, треба сказати, найнадійнішим, бо нікому б не прийшло у голову шукати злочинця у будинку майора міліції. Тож, молодший почав вимагати у матері щодня пляшку горілки та пачку сигарет.
Якось, під вечір, осушивши пляшку, він майже випав  із горища, скотившись по драбині, просто під ноги ошелешеного старшого брата.
Вибухнув страшенний скандал. Міліціонер дорікав матері  за те, що вона, переховуючи сина-злочинця, поставила під загрозу його міліцейську кар’єру.
Мати, упавши на коліна, обіймала його ноги, рвала свої сиві коси, ридаючи, благала старшого сина не видавати бідака.
Але майор рішуче застібнув кайданки на худих, майже дитячих, руках молодшого брата після того, як він навідріз відмовився іти у міліцію з повинною.
Незабаром майор отримав позачергове підвищення звання та керівну посаду, а мати пішла із дому.
І тоді почалися для нього безкінечні випробування!
Звичайно, у відділку усі знали , якою ціною дісталося йому те керівне крісло і, навіть, у їхніх задубілих міліцейських душах вирувало обурення та осуд. 
Його тихо ненавиділи. Він це відчував постійно.
На кожному щоденному рапорті черговий, доповідаючи про оперативний стан за минулу добу, не забував додати:
- Громадянка Черненко жебракує на станції!
Після чого, усі присутні зловтішно спостерігали, як багряніють товста шия, відстовбурчені вуха та лискуче, кругле, неначе гарбуз, обличчя начальника.
Одного разу, він не стримався і, після чергової доповіді про жебрачку, заволав, грюкнувши кулаком об стіл так, що тріснуло скло, яке там лежало:
-Які заходи вжиті Вами, щодо цього неподобства?!
Не зморгнувши оком, черговий спокійно відповів:
-А що тут удієш? Я купив їй у буфеті склянку чаю та свіжу булку. Як завжди…
Начальник, збліднувши, вибіг на подвір’я, ускочив до службового «бобика» і помчав на станцію.
Там, не звертаючи увага ні на кого, він тяжко гупнувся перед тою жебрачкою на коліно і закричав, майже заплакав, тонким від хвилювання голосом:
-Мамо! Досить уже ганьбити і катувати мене! Повертайтеся додому, бо я не знаю, що зроблю…
Мати важко піднялася зі стільця:
-То, може, ти і мене запроториш за грати, як свого рідного брата? Та краще я помру, як собака, на вулиці, ніж буду жити під одним дахом із таким катом!
І, плюнувши майже йому в обличчя, знову незворушно усілася на свій стілець, звично простягнувши руку.
Поховали її через декілька років, по-людськи, з батюшкою та півчими, скинувшись усією вулицею, хто, що зміг, бо помираючи, вона слізно просила добру молодицю, що доглядала її на смертному одрі:
-Це моє останнє бажання – нехай той кат не ховає мене і не приходить на похорон. Закопайте мене, люди добрі, хоч і без труни, так як є…
Ось такою химерною буває материнська любов і такою страшною – її кара!



2016

ID:  645976
Рубрика: Проза
дата надходження: 22.02.2016 12:39:13
© дата внесення змiн: 22.02.2016 12:40:04
автор: Ніла Волкова

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ганна Верес
Прочитаний усіма відвідувачами (658)
В тому числі авторами сайту (19) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Виктория - Р, 19.03.2017 - 07:20
Читаючи плакала, 17 на світі багато є таких історій життя.... give_rose дякую Вам Ніло 21 flo26
 
Ніла Волкова відповів на коментар Виктория - Р, 19.03.2017 - 10:45
Вибачте, Вікторіє, що засмутила Вас... Та в нашому житті до всього треба буті готовим...
Вдячна Вам за прочитання. З повагою
 
Виктория - Р відповів на коментар Ніла Волкова, 19.03.2017 - 10:51
Навзаєм flo32
 
Ганна Верес, 25.12.2016 - 21:49
Нілочко, написала була великий коментар, але інтернет підвів, не відправила.
Сильний твір! 12 16 17 give_rose
 
Ніла Волкова відповів на коментар Ганна Верес, 26.12.2016 - 15:16
ДякуЮ. Ганно! Рада, що прочитали -
це з реального життя... 17
 
laura1, 22.02.2016 - 23:59
Прочитала з захопленням. Майстерно описали важку долю матері. 12 clapping Мені її жаль. Своїх дітей любиш, незважаючи ні на що. І всіляко їх виправдовуєш. Але, все-таки я не на її боці. Бо молодший скоїв якийсь злочин. То мав відповідати за скоєне. Хоч би як хотілося цього уникнути.
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лауро! Рада, що читаєте і відгукуєтесь. У житті не все буває правильно...
З повагою give_rose
 
Нілочко, Ви – талант! Так правдиво, життєво, щемно описана складна і болюча доля. Вразило! 17 17 give_rose
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світланочко!
Ці старі світлини моєї пам'яті не відпускають мене, доки яне розповім про них... give_rose
 
Анно Доміні, 22.02.2016 - 16:35
Дійсно химерна любов... Якщо змогла пробачити одному тяжкий злочин (який, цікаво?), то чого ж не змогла іншому? Якщо молодший мало того, що переховувався, а ще й вимагав на щодень горілки - то точно не каявся у вчиненому, що б там воно не було. Старшого ж, навпаки, схоже, що гризло сумління - не через брата, через матір. Що тут скажеш... Ще одне підтвердження вислову, що любов буває сліпою...
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Анно, за вдумливе прочитання...
Звичайно ж, все тут неоднозначно і зрозуміти материнське серце майже неможливо.
Мабуть, мати більше жаліє ту дитину, якій важко живеться, от і все...
З повагою frown
 
Мирослава Жар, 22.02.2016 - 16:33
Добре написано, вражає!
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Мирославо! Приємно, що читаєте! give_rose
 
Кайгородова 2, 22.02.2016 - 15:54
Сподобалось give_rose
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро! wink
 
Наташа Марос, 22.02.2016 - 14:45
О, ці непередбачувані повороти долі... Бідне материнське серце... то ж її діти... 17
Чудова життєва проза!!! Браво!!! flo11 flo11 flo11
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталочко, щиро тішуся! Дякую Вам за увагу та тепло! give_rose
 
Вільшанка, 22.02.2016 - 12:56
Моторошно, лячно і боляче...
Ви так талановито описали, так щемко, що слів бракує, аби достойно відізватися.
Дякую Вам!
17
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро радію, що ця сумна та неоднозначна новела знайшла відгук у Вашому доброму серці! Вибачте, що вразила... apple
 
OlgaSydoruk, 22.02.2016 - 12:53
12 12 17 17 Зворушлива Ваша проза,пані Ніло!Легкого Вам пера! 16 smile flo17
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оленько! Щиро радію.
Удачі Вам та натхнення! wink
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: