Запам"ятай мене такою як небо в нас над головою
В безмежну вічність в тиху даль йшов
мій грааль
Запам"ятай мене такою як річка, що бурлить піною
мить поспішала, мить чекала, життя як хвилю
пропливала
Запам"ятай мене такою як птах, що марить висотою
В безлюдді, в світлій тишині писала музику
тобі
Запам"ятай мене такою як вітер, що гуляє в полі
нескореною, не рабою, пліч-о-пліч по життю
з тобою
Запам"ятай мене, благаю, я душу в небо відпускаю
Ось розчинюсь в твоєму сні і все... нема...
пробач мені...
