Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наташа Марос: ЩОМИТІ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 19.08.2019 - 21:52
Такі твої рядочки, що беруть за серце!!! Ти справжня майстриня слова, Наташо!!!
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро! Завжди рада!
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро, завжди рада!
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро!!! Тепла Вам!!!
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую!!! Радію, коли подобається!!!
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро за прочитання і розуміння!!!
Михайло Гончар, 15.03.2016 - 12:15
Наташа,здається, Ви мене не так зрозуміли. Я мав на увазі, що вірш Ваш сподобався,"дістав" конкретно(я винен невдачно висловився).Радію,що це проблеми Вашого,вірніше Вашої ЛГ, а не Ваші особисто.Дякую за розлогий коментар.
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, проїхали... Нехай все буде добре!!!
ТАИСИЯ, 15.03.2016 - 11:48
Но как меня тревожат эти строки!В них - для мужчин -серьёзные уроки! От вас,мужчины, зависит счастье женщины... Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо Вам огромное за понимание и поддержку!!!
Михайло Гончар, 15.03.2016 - 10:28
Грубо кажучи, дістало...Щастя- це штука відносна і,можливо, все в нашій голові. "Хочеш бути щасливим, то будь ним..."
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за цей комент!!! Нарешті я зрозуміла, чому так багато нещасливих жінок: бо "дістало" чоловіків!!! А "хочеш бути - будь!" - це не так просто! Бо той, хто поруч - теж "хоче бути"... То ж ми, жінки, і лірикою своєю намагаємося достукатися до вас, чоловіків..., щоб вам легше було зрозуміти, як зробити жінку щасливою... Та, мабуть, ..., ех... ...Це тільки вірші, колего, а я - щаслива жінка!!! ************************** Я щаслива, бо є в мене діти І родина, мов сонцем зігріта. Заздріть, люди, я вам довіряю Свою стежку до пишного раю... Я летіти не хочу далеко, Де спочити сідають лелеки, І не зможу покинути двору, Хоч нічого й не склали в комору... Бо своє все і рідне до болю Не зміню на розгнуздану волю... Буде діткам куди прилітати, До моїх чорнобривців, до хати... - - - Щастя Вам, бо воно у кожного своє!!! Ганна Верес (Демиденко), 15.03.2016 - 09:58
Супер! Наташенько, відчуваю Вашу душевну травму, але пам*ятайте: це теж не випадково, можливо, навіть задля того, щоб народилася така чудова поезія. Адже усе в нашім житті закономірне. На все свій час.
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що читаєте!!! Все, що нас не вбиває - робить сильнішими...
Єлена Дорофієвська, 15.03.2016 - 09:36
За вікном такий сірий день, що й справді хочеться обіймів і тепла, і доторкнутися до щастя Прочитала вірш - тепер ще більше хочеться обіймів Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, обіймайтеся на здоров"я!!!І нехай Вам буде тепло й затишно... |
|
|