1. Ти вільна, голубко, лети, моя мила,
Занурся щосили в небесну блакить.
Не бійся, кохана, розправ свої крила,
Подаруй своїм діткам щасливу ту мить.
2.Я знаю, рідненька, весь вік ти в неволі,
В неволі і діток зростила своїх.
Весь вік горювала, кляла свою долю,
та надіялась й вірила також цілий вік.
3.Ти вірила, люба, настане година,
Що діти прозріють і підуть у бій.
Мотузку розріжуть й розправиш ти крила,
Й потонути схочеш у волі своїй.
4.І ось, моя нене, настала година,
Як пролилась перша кров діток твоїх.
Ніхто не забуде цю страшну днину,
Та поплатиться той, хто взяв на душу цей гріх.