Щипає гусочка травичку
І п'є з мисочки водичку.
Вже з'їла шкірку з кавуна,
Тепер біжить вже до зерна.
Ще хоче його поклювати,
Щоб голодною не спати.
Всіх гусенят вона скликає,
Смачним обідом пригощає.
Вони добре всі наїлить
І до мами пригорнулись.
Вже всі залізли під крило,
Щоб їм тепло там було.
Такі щасливі всі заснули
І про все вони забули...
Добре, що матуся у них є,
Їсти їм завжди смачне дає.
До себе ніжно притуляє,
Від холоду їх захищає.
Автор: Алла Баранкевич
