Олексій - життєрадісний, завзятий юнак, що подорожує по світу та шукає скарби. Заради своєї мети розбагатіти, він готовий пройти багато випробувань, та погоджується на неймовірні пригоди, що з достатком звалюються на його плечі.
Так, Олексій побував у закинутому замку, де просторі кімнати мають свої таємниці. А коли приходить ніч, то довгими коридорами блукають привиди господарів.
Досліджував підземний тунель, що простягається на багато кілометрів, і не видно йому кінця. На його стінах та низькій стелі зображені малюнки різних істот, що своєю різноманітністю вражають уяву. І якщо заглиблюватись далі, то ті істоти вже постають перед тобою в повний зріст й намагаються перешкодити руху вперед.
Шукав печеру, серед високих гір, в якій по переказам, сховали свої цінності гноми. Багато тижнів він ішов схилами, зустрічаючи на шляху мольфарів, мовчазних відлюдників, балакучих пастухів овець.
Заглиблювавсь на дно бурхливого моря, шукаючи потонулі кораблі. Олексій зумів натрапити на такий корабель, але в ньому, наче вартовий, поселивсь великий восьминіг,облаштувавши там свою домівку, і погрожуючи кожному, хто наближавсь, щупальцями.
Наперекір пересторогам заходив в древній дубовий гай, що оповитий мороком і легендами. Там тисячолітні дуби розповідали неймовірні казки, а побіля них жили людиноподібні племена, про які вже забув білий світ, але вони, наче під дією чарів гаю, знову виникали із забуття.
Жив серед відкритого неба у степах, намагаючись розібрати мову вітрів, аби ті передали йому свої знання про заховані скарби. Але ті підступно заколихували Олексія, і відносили його сонну свідомість далеко - далеко, не знаючи ніяких меж.
Аж ось після стількох важких, виснажливих випробувань, опустились руки в молодого хлопця, в очах погас життєрадісний блиск, і подорожі, вже перестали приносити минуле задоволення. Його надія, на те що він знайде скарб, який забезпечить все його майбутнє, і дозволить ні в чому собі не відмовляти, майже, зовсім погасла. Він в обідраному лахмітті, голодний та спраглий, опустивши голову до землі, безцільно тинявсь по дорогах, не знаючи куди йому приткнутись.
Так зайшов він до одного із невеличких сіл, аби попроситись на нічліг. Там йому повідали, про старого чарівника діда Михайла, який жив самотньо на краю лісу. І що той сивобородий чоловік, знає сакральні таємниці, і може вказати, де знаходяться скарби, які, кинуть тінь на цілі королівства. Олексій прийняв з недовірою такі можливості чарівника, але так як втрачати було нічого, і безвихідь огорнула серце, він вранці закинувши за плечі свою бідну торбу, покрокував вказаним шляхом.
ID:
654780
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.03.2016 17:52:08
© дата внесення змiн: 27.03.2016 21:28:55
автор: Сильчук Назар
Вкажіть причину вашої скарги
|