Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Молодість --космічний корабель - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Фотиния, 06.05.2016 - 17:58
Вчитуюсь вкотре в цей космічний вірш... холодком обвітрює єдиним... та в той єдиний паморочний день для мене ці "єдині" - не однакові: холодок - единственный (предчувствие как единственное облачко в голубой бескрайней дали молодости), а вот день - единства (когда трещины в цитадели еще не дали о себе знать и пока гранит не стал материалом для памятника былой дружбе). Так мені прочиталося... Якщо і не збігається з авторским задумом дякую за емоції! Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Малось на увазі відчуття "холодку" (або нервового дрожу в тілі), яке буває в передчутті чогось великого, дуже важливого, в даному випадку --великого щастя, і це передчуття тоді об"єднувало усіх. Це "холодок" збудження. Дякую за уважне прочитання!
yaguarondi, 04.04.2016 - 20:24
Дуже Особливо хвилює: очі, коли всі були щасливі Дійсно, абсолютно всі! Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я ці очі й зараз бачу --ясні, захоплені, у сподіванні чуда. Дякую.
Вячеслав Алексеев, 04.04.2016 - 08:56
Очень разноречиво-грустное и щемящее содержание: и апрель, еще не замечающий паутинок-трещинок в своём радостном цветении, и нарождающееся чувство беспокойства, и пролетающая жизнь, в которой когда-то и навсегда искупались в чуде юности счастливые глаза.... Очень хорошо! Спасибо!Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Cпасибо Вам. Вы читаете украинский?
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не так шкода років, як втрачених по дорозі друзів.
|
|
|