Здавалося б – містечко на Поділлі,
Де є поняття – церква, хрест, кутя,
А почуваюсь, наче в Тель-Авіві,
Де споконвік – жидівський стиль життя…
В суботу тиша, навіть бус не ходить
В районний центр, бо шабат у жидів,
А у неділю – сонце тільки сходить,
А вже вирує шабаш їх торгів…
Апофеозом, як жидівський цвинтар,
Меморіали в центрах з камінців,
В честь християн полеглих в різних битвах,
Триваючих з вини вождів жидів…
Отож бо, браття-горехристияни,
"Подякуймо" за стиль життя батьків,
Що скинули помазаних царів,
А потім і хрести з церковних храмів,
Під проводом генсеків від жидів…
та ми не кращі… стадо мовчунів.