В миті спокою... Я надіюсь, що ніколи не знайду протиотруту. Від тебе.
Бо інколи надто сильно хочеться викреслити всі до одного спогади про тебе. Забути усі пісні, що нагадують тебе.
Бо ти подібно до кислоти роз'їдаєш. Але не тіло, а лише мої переконання.
В миті спокою, в миті коли світ знову стає кольоровим, я дякую що досі хвора тобою.
Досі...