Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Процак Наталя: Мій вчорашній ТИ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Nino27, 21.04.2016 - 14:17
Я щиро радію ,що це лише твоя чудова лірико-поезія.Мені хоч капельку веселіше...!!!Наталочко,я дуже хотіла ,щоб ти саме так відповіла.Через те і просила пробачити. Ти умнічка і я рада за тебе.Нехай щастить завжди!!!(дякую що все так) Nino27, 21.04.2016 - 13:36
Привіт Наталю!!!Я прочитала твій \крик душі\ відразу після його виходу в світ.Обставини і настрій не дали мені змоги навіть щось написати.Одна думка - чому...??? Я так би не хотіла щоб у тебе були такі болючі вірші.Вони чудові ,навіть більше - безподобні.Написано душею(пробач,якщо я щось не так скажу,це звичайно моя думка,не дуже зважай)без сумніву.Там стільки рідних мені рядочків,там стільки вкладено почуттів,що я не можу так просто читати - навертаються сльози ,чомусь(прости).Я не знаю навіть як передати все що у моєму серці,але цей твір - це щось неймовірне!!! Хочу щоб у тебе було все добре!!!І радісних рядочків віршованих буду чекати...!!! Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сонечко мені зовсім не хотілось зачепити тебе за живе!В мене люба справді все добре, просто часом коли сумно пишу сумні вірші, а через те що лірика кохання, напевне більше мені імпонує, всю свою тугу впихаю у неї!...пробач!бо вийшло так що ти побачила те, що може болить і пече!Я розумію що відчувається у такий момент!Дуже тобі Рада і дуже хочеться щоб в тебе усе було добре!Сонечка тобі добра і тепла!Хай все налагодиться Салтан Николай, 21.04.2016 - 01:44
Одна людина, а скільки проблем Це я шуткую. Хоча вона так і є - одна людина може бути цілим світом. І важко уявити, що трапляється з людьми, коли втрачають свій світ ... А у Вас красиво і емоційно вийшло передати частинку тих почуттів Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я так кажу, скільки ж то шуму через одну особу ...але що ми варті без того болю, коли саме він робить нас живими.Спасибі Вам за спостережливе розуміня.Дякую що читаєте! Roman Mironchuk, 18.04.2016 - 23:17
Мене вразило... Просто вразила та історія...Нема зайвих слів... Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай не болить Любонько!Спасибки Вам за розуміння!
Людмила Пономаренко, 17.04.2016 - 23:18
"Тільки, що там слова? - коли з серця не вийняти шпичку..." Вражена...
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Людмилко за чуттєвість.Рада Вам!
Алексей Ткаченко, 17.04.2016 - 22:13
Сильный стих с безумно красивой концовкой - я имею в виду в литературном плане А мені залишається бути, одній - серед площ
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олексію -вдячна Вам!За дивовижні слова за підтримку.Рада Вам друже!Мені приємно.Спасибі.
Мар’я Гафінець, 17.04.2016 - 20:32
Наталю, мила, це щось неймовірне, дуже трепетне і до болю красиве Наскільки я розказати словами не здатна, тільки сердечком вистрибувати!
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибоньки Ластівко!Мені надзвичайно приємно!Рада тобі!
Анатолій В., 17.04.2016 - 20:22
Ти в дощі терпку рану із спогадів й сліз не вбачай... Відпусти, хай летять разом з подихом теплого вітру... Залишився позаду байдужістю страчений рай, А попереду сонце, весна розфарбує палітру... Гарний вірш, Наталочко! Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Толюнь за дивовижночуттєвокрасивий відгук!Дякую за тепло і підтримку друже...
|
|
|