Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Запустіння* - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Максим Тарасівський, 28.04.2016 - 05:35
Половина заслуги, певно, автора тексту "Сумують хати". І Ваша - друга половина.
yaguarondi, 27.04.2016 - 21:05
Новий для мене погляд на Час,розумію Вашу реакцію на "Сумують хати", дякую за посилання, читала і відчувала себе "боксером", якого всі втрати минулих щасть б'ють в лице, а він не може ні ухилитися, ні прикритись руками...) - гірка́. Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я сама прочитала це оповідання завдяки Максиму Тарасівському, який його порадив.Моє початкове завдання було --трохи полегшити той сум,яким воно проймає, але потім я сама згадала глухе село, де проводила шкільні канікули. У ньому на той час жило, мабуть, з десять старих жінок і два чоловіки, але єдина грунтова дорога (після дощу було не пройти) бадьоро називалась Комсомольська. Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі. Я знаю, що й у Вас є багато пронизливих віршів, із таким самим настроєм.
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От ви мене й познайомили з цим чудовим віршем. Дякую!
Максим Тарасівський, 27.04.2016 - 10:45
Я так і зрозумів, що то "Хати сумують" нвіяло. Гарно. Настрій є. Атмосфера відчувається.
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Половина заслуги (а саме --за знайомство з оповіданням) --Ваша.
|
|
|