ХРАМ ГРОБУ ГОСПОДНЬОГО (ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО) . Закінчення
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663057#commlist1
Голгофа...Гору тут ви не побачите, вона ніби огорнута храмом, схована в ньому.
Йдемо до місця розп'яття. Нині тут знаходиться православний притвір, в глибині його – розп'яття, перед яким стоїть невеликий відкритий престол з закритою задньою стінкою. Під престолом – срібний диск з отвором. Так позначили місце, де був вкопаний хрест з розіп'ятим Ісусом.
Смерть на хресті – це XII зупинка, остання в земному житті Ісуса Христа.
Неважко уявити, з якими почуттями і думками стояли ми біля цього місця.
Я не берусь їх описувати... Нема таких слів...
Трішечки оговтавшись, стаємо на коліна, щоб доторкнутись до срібного диска. Хрестимось, молимось і прикладаємо руку. А в центрі диска – отвір. Не знаючи, що робимо, цікавість заставляє засунути туди руку. Як потім нам пояснили, це ми доторкнулися до вершини Ґолґофи.
Ліворуч і праворуч на підлозі побачили чорні диски – відмітка, де стояли хрести із закатованими злочинцями.
Ставимо свічі, роздивляємось ікони та панно, фотографуємо (дозволено).
З мокрими очима спускаємось вниз, щоб іти в печеру Гроба Господнього.
Ротонда з великим куполом. Саме сюди збираються люди і ми бачимо її, коли транслюють сходження Благодатного Вогню.
В ротонді розташована Кувуклія (Анастасіс, що означає Воскресіння). Невелика мармурова споруда над печерою Гроба Господнього. Перед Кугуклею у кам'яній вазі знаходиться кам'яна півсфера, що символізує центр землі (її пуп). І хоч настрій – важкий, але ж як не торкнутися пупа землі?! Кожен робить це залюбки.
Кувуклія має 2 притвори. Перший – притвор Ангела. Адже Ангел відсунув камінь, що закривав вхід до Гробу Господнього. Частина цього священного каменя знаходиться посеред каплиці і служить престолом під час літургій на Гробі Господнім. В цій каплиці знаходяться і відкидні віконця для передачі Благодатного Вогню у Велику Суботу.
Мармуровий портал відділяє каплицю Янгола від Гробу. Ліворуч входу зображені жони-мироносиці, праворуч – архангел Гавриїл з простертими руками, а вгорі – напис грецькою: "Чого шукаєте живого серед мертвих? Його нема тут. Він воскрес".
Портал такий низький, що зайти можна, лише схилившись у низькому поклоні. Впускають не більше двох. За порядком стежить монах.
Малесеньке приміщення, половину якого займає кам'яне ложе. Тут поклали Ісуса, загорнутого в плащаницю... Тут Він лежав, тут – воскрес. Мурашки – по всьому тілу, аж боляче...
Кам'яне ложе також покрите мармуровою плитою, боголюбні паломники різними способами відламували шматочки "на пам'ять".
Під час літургій, ложе Христа служить жертовником. Зараз на ньому стоять вази з ліліями. На мармуровій полиці над ложем – 3 ікони воскресіння.
Стоїмо мовчки, навіть подихи завмерли. Молимося, дякуємо Господу за Його подвиг, просимо прощення за себе, рідних... за весь рід людський.
Низько вклоняємося і виходимо з Кугуклі.
Кілька хвилин приходимо до тями, струшуємо оціпеніння, вертаємося через тунель, довжиною в 2000 тисячі років...
Біля Кугуклії купуємо свічі, точніше, пучки тоненьких свічок білого та коричневого кольору, їх по 33 в кожному пучку (вік Ісуса). Щоб освятити їх, досить обпалити Священним Вогнем, що горить в каганці.
Потім ідемо до плити Помазання, розкладаємо свої хрестики та іконки для освячення...
Мрія збулася – ми попали до святих місць на прощу. Мабуть на мені був центнер гріхів, бо відчуваю таке полегшення... аж до спустошення...
Так часто буває, коли мрія здійсниться.
Чи колись попаду ще сюди? Дуже хотілося б, але... навряд.
Підсвідомо кладу долоні на груди, ніби, щоб втримати пережите в серці.
Спасибі Тобі, Господи, за цей безцінний дар!
30.04.2016 р.
Дорогі мої одноклубники! Всі ці описи – це мій маленький дарунок Вам до свята Воскресіння Божого. Я дала Слово Богу, що поділюся баченим з людьми. Господи, я виконала обіцянку.
Зі святом! Хай хранить Господь всіх вас і Україну!
Вразливо для грішної душі і принаймні для себе зрозуміло:
Не тратьте, куме, сил і поту
на цьому праведнім путі.
Тепер туди – як на Голготу
християнину во плоті.
Колись мені знайома привезла з Єрусалиму пучок таких свічок.Відчула реальну допомогу від їх дії.А сьогодні в Великодну ніч в сільську церкву(я також про це напишу)хтось передав Єрусалимський вогонь.Я й донесла свічечку до батьківського дому без жодних пристосувань.Правда,двічі вогонь погас,а потім знову з'являвся.Вірю в дива Господні,завжди намагалась кожному явищу знайти пояснення,а тепер буду просто вірити.Щиро Вам вдячна за святковий подарунок.Буду усі Ваші розповіді перечитувати.Христос Воскрес!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Воістину воскрес!!!
Вірте, Людо! Є речі, які пояснити не можна. Особливо стала це помічати після поїздки.
Всім серцем бажаю, щоб Бог поміг Вам попасти в святі місця. Мені вистачило спогадів ось вже на 7 років.
Безмежно вдячна Вам, Світланочко, за ці неймовірно цікаві описи. Ви це так майстерно зробили, що читаєш і подих перехоплює...Вас теж зі святом! Хай береже Господь!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навзаєм, Ніночко! Мені дуже приємно, що Не дарма писала.