Я посивіла в унісон твоїм очам
Читаючи листи із задзеркалля
Свербить від поцілунку твого шрам
І душу роздирає: Нам не вдалось
Я в сум'ятті немов листок вишневий
Шукала зустрічі, там де німа стіна
Зламалась об байдужість мікросхема
І погляд зачерпнув безкольору до дна
Шукати світ де нас нема
Там загубитись втратити себе
Та серце б'є: Лише не відпускай
Давай ще раз... У тобі ж досі є?