Знов мене стелиш чорнилами в простір
Білий віддатись спішить
В пальцях твоїх наскрізь мокрих
Вчора - вугіллям стирчить
Блякло згортаються плани
Мрій фіолетово-сплетених
Білий сивіє награно
В наших ліжках перестелених
Жовчі насипати аж на рік уперед
В очі додати віддінків льоду
Світ весь, як і раніше лиш стенд
Я - безкінечно не проти