Як мало потрібно,лиш віра і решта життя,щоб
зрозуміти...суєт,суєта...
*************
Світ надто тісний.щоб його не любити,
простір його себе не обмежує любов"ю
до нас...
*************
Мокре не завжди горить,але те,що тліє,пізніше
запалає вогнем,достатньо подиху...
*************
Тимчасові провали памяті,завжди проблеми,але
чи не найкращий спосіб тимчасово відійти від
пустих проблем...
*************
Всі квіти і полинь і гірчак дають нектар,та не
всяка людина стала б медоносною квіткою...
*************
Якщо дивитись з висоти пташиного польоту,то
рельєф землі нагадує,на скільки вона має подобу
людини. Відтоки річок...кровоносні судини,вирубані ліси...
оголені скелети,заплави...форми нирок,гірські водопади...сльози,
вулкани...ніздрі,скелі...розкинуті руки до Всесвіту...
*************
Ми завжди шукаємо,щось неосяжне для нас і на жаль не бачимо що
під ногами, найменше думаємо,що над головою...
*************
Ми завжди можемо керувати думками,а значить і Всесвітом,
Він їх матереалізує...
*************
Навіть пориви грози не можуть поставити смільчаків на їх місце.
Вони загублені у людському норові...
************
Людський норов і їх хибне почуття всемогутності...дія на знищення всього...
************
Всезарозумілість,всезнаючість веде до лабіринтів з яких повертаються отупілими....
************
Кожна пора року,як відлік нашого життя,але це не означає,що ми до
неї не повернемось...
************
Можна миті життя любити і ненавидіти,але люди,які в ті миті поруч вас,
це найдорожче,що є у вашому житті..
************
Будьмо завжди взаємозрячими,щоб не нашкодити собі і іншим...
************
Слова...думки,думки...космос,який заговорить чужими устами,але вашими словами...
************
Слава не порок,але і не наснага...Без слави народжується весною трава
всі нею любуються,а потім звикають.Коли сохне, шкодують,мріють знову
милуватися її простим відродженням,що є творінням Господнім...
***********
Все буденне історія Всесвіту,хтозна чи покаже він прийдешнім її...