Ллється кислотою на відкриту рану
Серце у лещатах тліє попелищем
І квадрат червоний в кутику екрана
І вона у тебе - знову туга нищить
Вам удвох там тепло, я одна тут плачу
Вени зводять спазми дико й неприродньо
Я тебе здавалось, що ще більш не втрачу
І пішла б до бісу вся та благородність
Вимиває з сіллю залишки непевності
Впаду на коліна, поверни назад час
Бо згорю від погляду, і на жаль не Фенікс
Я молю про казку, лиш одну про нас