Я хочу знов своє життя
Все по зернинці перебрати
І зрозуміти до пуття,
Чому потрапила «за грати».
Чому не вибрала політ,
Щоб сіру залишить буденність?
А може, винен в цьому світ,
В якім жила, чи зайва чемність?
А може, батько не навчив
Чини високі шанувати,
І поміж ними живучи,
Схотіла правду цінувати?
Давно вже давить тіснота –
Не ті роки, вже мліють крила,
З народу я, тож біднота,
Тому ж і горло перекрили?
І все ж, не зможу я мовчать,
Навіть із клітки обізвуся:
Чому усі терплять, мовчать,
Солідні, сиві і безвусі?.
Допоки житимемо так:
Глухі й німі? Ми ж – не ікони…
Чи запанує в нас свята
Народна правда і закони?
Ганна Верес (Демиденко).
